Трифонов Роман

*  *  *
хочуть дерева ловити звуки
тільки гучить салют
ходять хвилини взявшись за руки
зоряніші стають

друг мій на сході вже прикрашає
сон свій наступним днем
що як металіка вирушає
у світове турне

Перемикання каналів

пульт телевізора чорним птахом
клює з моєї руки зерно
красуня з жахом під спільним дахом
собаки брешуть іде кіно

когось не хочуть комусь пророчать
какая будет его судьба
і гол забив у ворота ночі
хто?нічний форвард Дідьє Дроґба

Е-молитва

Господи, не надсилай мені спаму
в месиджах смутку, пізнання чи втіхи.
Просто нехай собі понад шляхами
вітер присутності дихає тихо.

Знаки кодуються в зорі та глицю,
перевіряють пароль блискавиці.
Там, на нетлінному тлі небокраю,
скринька Господня послання збирає.

Я затинаюсь у пошуках стилю,
вірус якийсь перемножує змісти:
сповіді, смайлики, істини стиглі...
І — натискаю своє "відповісти".

Так перемішані в думці миттєвій
спалахи спільні і стіни між нами...
Я перечитую очі й дерева...
Господи, не надсилай мені спаму.