Смаль Юля

Затишне кохання
Cкільки років важкими кроками
І торкань-зволікань затьмарення,
Ми з тобою завжди? Кавомоккове
Вранці в ліжко кохання зварене.

І сніданки на двох з образами,
Без образ не було б примирення
І обіймів міцних, щоразу ми
Підіймаємо хвилі вирами.

Скільки років уже за спинами,
Скільки стежок іще не пройдених?!
Я сьогодні з тобою, милий мій,
Молоді ми, життям не зморені.

Обіймай, заціловуй пристрасно
Шепочи, зваблюй ніжно ласкою.
Цю сонату на двох написано,
Ми одні, не прикриті масками.

Ніч зимова прозорим холодом
Заворожує землю в інії,
Нам не спиться і світло золотом
Заливає кімнату мріями. 

Зимовий декаданс
Померли вже останні хризантеми...
Затихло все в чеканні до весни.
А доля пропонує нові теми,
Хоч щось не дуже нові вже вони...

В калюжі бурій небо каламутне,
Навколо сіре царство вороннЯ,
Зима не поспішає на покуту:
Дощі осінні пролива щодня.

Дрімає сонце в подушці похмурій
В болоті апатично світ дріма
Це вже було, усе давно минуло,
Та повернулось - вічності тюрма

Хризантеми
Терпкий запах холодних пейзажів -
Хризантеми.
І пелюстки - з рожевих топазів
Діадеми.

Подаруй оберемками осінь -
Квітів мало,
Обіймай, закохайся, як досі
Не кохали.

Той букет я поставлю у склянці,
Він таємний,
І прокинусь від ніжності вранці -
Хризантеми.

*  *  *
Філіжанка гіркої кави
Проганяє із дому сон.
Повигадую вранці справи...
Світ! Вітальний тобі поклон!.

Кожен день починаю знову,
Вже забутий вчорашній сум.
Може, в когось життя – це слово,
Спостереження через зум.

Мить мала володіє часом,
Все минає - не поверне.
На пероні одна лиш каса
Із квитками в один кінець.